12 вересня 2026 року речник Кремля Дмитрій Пєсков заявив, що територія Литви «буде під прицілом» російської ядерної зброї, якщо країна дозволить союзникам розміщувати у себе таку зброю. Парламентарі з різних фракцій литовського Сейму оперативно відреагували на цю заяву, розцінивши її як засіб політичного та психологічного тиску з боку Москви.
Позиція голови комітету із закордонних справ
Ремігіюс Мотузас, член фракції керівної Литовської соціал-демократичної партії та голова Комітету Сейму з питань закордонних справ, заявив: «Я вважаю, що це психологічний та політичний тиск». За його словами, раніше Росія подібним чином залякувала країни, які прагнули вступити до НАТО, такі як Фінляндія та Швеція. Мотузас закликав не реагувати на заяви Москви, оскільки, на його думку, реакції вигідні Росії: «Ігнорування – найкращий вихід із цієї ситуації».
Реакція опозиції та парламентського комітету з безпеки
Лаурінас Кащюнас, голова опозиційної фракції «Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи» та заступник голови парламентського Комітету з питань національної безпеки та оборони (NSGK), наголосив: «До таких висловлювань дійсно потрібно ставитися з гідністю та спокоєм, це, безперечно, було очікувано». Кащюнас додав: «Росіяни не нападають на сильних» і підкреслив, що весь НАТО є мішенню для Росії, тому зміна положення Конституції сама по собі не змінить статусу Литви. Дайнюс Гайжаускас із фракції «Союз литовських селян і зелених» заявив, що Литва стала потенційною мішенню для Росії навіть після вступу до НАТО.
Залишити відповідь